| Пардон |
[15 Apr 2009|07:18pm] |
Напруга з часом застигла нормою
не пишеться - ненавмисне
Тісно думці за слова формою
Тай та думка змістом не тисне
|
|
|
[22 Nov 2008|03:59pm] |
|
|
| PROPYS |
[04 Jun 2008|04:28pm] |
З нужди й вояк старий продасть всі нагороди
Не жаль, не сум, не сором, не біда
Масть занедбав, позбувсь породи
Але так свіжо його ранок розсвіта
Пішов собі не добираючи спочинку на привалі
Серед дороги мало вибирав
Не було інших дійсностей, лиш та що бачив далі
Тому в минулого дороги не питав
Не оглядався, щоб не жалкувати
І в день новий старого не тягнув
Віддав же він усе, що міг віддати
Й дарованій крихтині завжди радий був
Лише одне залишиться назавжди
За вибране без торгу відповість
Та власним пересудом не поміряє чужої правди
ПромОвчить натомість...
|
|
| метапобут |
[12 May 2008|08:08am] |
По стінах руки, блуджу до перемекача
Я повертаю в інший бік до ліжка
Не з того боку бра, і не на тій полиці книжка
Але з вікна ніхто не поміча
Ні сторінок опалих на підлозі
Ані відсутностей сутулості плеча
Я засинаю й бачу у траві хруща
А просинаюся в дорозі
|
|
| А бодай мені |
[02 Apr 2008|10:26pm] |
не тягне мене писати бодай ще рядок
ніщо душевне мене не турбує
обходить мене біда моя,
не обходить жаль чужий
радість моя скупа була від малого
шо я вам націдив то маєте
дві іскрИ зараз грають у моїм оці
обидві злі, тонкі тай хододні, як лід на ріці
ні перейти, ні напитися
я знаю де кладка моя стоїть рублена
не йду, бо бік той мені байдужий
я там був, добра мені того доста
від людей, від землі, від повітря і від любови
|
|
| Втеча дережаблем |
[24 Feb 2008|05:22pm] |
Потужним духом обертаючи турбіни
Махом метким та рівноважним рухом
Штрихом, мазком по полотну картини
З натури плинної біда відбита була тільки звуком
Тому ж і насолоду той лише дістав що пильно слухав
Терляче заздрячи, зануривши добро у воду
Щоб утікти та оминути лихо - крізь шкіру дихав
Тож, за тую вроду і лютий час подасть нужденному нагоду
|
|
| T(v)erezing |
[05 Feb 2008|07:01pm] |
сьогодні спокій, тихне наше море
час на чолі повільно шкіру Оре
сумління рівноважить гріх і жаль
та сумніви гризуть граніт скрижаль
виводять терези з покори
палке кохання – гріх невільний і не вартий каяття,
без нього все змарноване бліде життя
неправда правидна нам очі не осушить
її заплутаність всі почуття задушить
і серце на сміття
|
|
| Pokutus (літня пісня) |
[27 Dec 2007|05:06pm] |
Зимна роса ціхо паде по стерни
Когут із ока мені дзьобає сни
(раз попри раз)
А сонце встало пощезали зіркє
Житє настало зрані хмелем тіжкє
Дись на горбі мирно пасе череда
А дгорі сіно косит файно газда
(раз попри раз)
Від черешень аж сі вгинают сади
Дітиска йдут у ліс збирати гриби
П-в
Нема добра нема порєдку
Куррррррва
Нема добра нема порєдку
Шляк трафит
Нема добра нема порєдку
Куррррррва
Широко взєли мижи ноги рядкє
У полі сапают дівкє буракє
(раз попри раз)
Дізиль із колії сигнал подає
Село за вербами в ріці потає
Блищит розпечене зерно на тоці
З піддашє тєгают овес горобці
(раз попри раз)
Дись на ставах парує темна вода
А мижи тим з людьми жіртує біда
П-в ...
|
|
| Clepsydra |
[25 Dec 2007|10:13am] |
Мені сьогодні до ночі досить
Хтось не покличе і не нопросить
Не почекає на мої очі
Крізь зимні вікна жаль не проскочить
Мені до смерку, а там до рана
Я ніч поміряю сторінкАми
Шукаю виходу з того стану
Я дні рахуючи вже роками
І кожні десять - марнА надія
Займеться, візьмЕ мене тай зотліє
А у той попіл рядки посіє
Раз проспіває і заніміє...
|
|
| Aparto |
[17 Dec 2007|07:22pm] |
Ти зупиняєшся коли тебе я бачу
Паде красою твоя тінь в моїх очах
І відпускаючи свою займисту вдачу
Я відчуваю тиск у грудях і плечах
Спитаю чи погодишся? коли тебе запрошу
Поміряти мого крила розмах
Чи посміхнешся? Скажеш : «Я не хочу»,-
І за зубами заховаєш страх
|
|
| Ciclus Combatus |
[04 Dec 2007|03:00pm] |
Якщо подумав хтось
Що я віддав вже
Усе що мав подарував, пропив,
Напевно би душею покривив
Я того не признавши
Мені так жити довелось
Все те що я віддав тоді
Давно комусь гниє зіпсуте
Що згублено – не мОя вже біда
У мене бродить брага молода
І серце моє б‘є розкуте,
Cвіжі вода і мід течуть по бороді
|
|
| Tributus Mandatoris |
[28 Nov 2007|10:01am] |
Некошена згоріла твоя нива
Я знав, що ти пожежі не знесеш
І від отрути перша упадеш
Зневірена, забута, нещаслива
Але якби ти не зробила світ простий
У твої загадки ошатно вбраним
Я сам собі здавався би незнаним
І небокрай би був мені тісний
Якби ти не приснилася мені
Якби не оселилася у грудях
Я б досі ще не тямив біса в людях
І без вагань давав би шанс весні
|
|
|
[24 Nov 2007|10:49am] |
|
|
| Altro |
[23 Oct 2007|11:28pm] |
Колись забув
У побуті нічого не лишилося
Давно й не снилося
Коли я сам собою був
А що змінилося?
Питання ті самі, лише у часі зсув
І котиться все те, що і тоді котилося
І суд страшний мене пробіг, минув
Нічо не сталося,
А може суддям не судилося
Нема за що, собою ж я не був
Для себе мої двері зачинилися
На ключ, і на гартований засув
|
|
| за призначенням |
[01 Oct 2007|08:28pm] |
|
Табличка на крішнаїтській скринці для пожертв «Карма це вам не урна»(тіпа кидайте шось серйозне і вона віддасть сторицею). Я це пишу не тому що я проти сміття. У недавній розмові про опції захоронення я визнав шо я – проти урн, хоча спалення виявилося не нанейприйнятнішим варіантом закінчення мого фізичного існування. Я із жалем дивився на людей, котрі виражали бажання зметаморфізувати своє старече тіло у діамант і тим самим перетворитися на сімейну коштовність. Моя ж філософія тут дмивним чином вхопилася за концепцію реінкарнації. Я не вірю у переселення душ, чи духовний ресайклінг, це все дурня, але фізична реінкарнація це ж ФАКТ. Я радісно доводив, що нема нічого більш гуманного ніж бути схаваним хробаками. Тільки цей підхід вселяє у мене надію на те, що колись з мене вийде шось чи розумне, чи красиве, чи працьовите.
|
|
| Stamp |
[18 Sep 2007|10:03pm] |
Ти добра така, ти знаєш?
Ти злого не пам'ятаєш
Ти красива така, ти чуєш?
Ти чуття моє кожне милуєш
Ти квітуча така, ти бачиш?
Ти принаджуєш навіть незрячих
А ще, ти кльова падружка
Двокрапка, тире, права дужка ...
Хе-хе
|
|
| Reprisum |
[12 Sep 2007|09:13am] |
Асоціації
Мені побудували сни
Що десь за межами моєї резервації
Ваші міста киплять і варять вас немов пекельні казани
Побачення
Мене не схвилювали зовсім, ні на мить
І навіть з домішками драми, з вкрапленнями збочення
Все що мене хвилює тут померло або глИбоко і безпробудно спить
Завершення
Мене вони не проводжали в путь
Я не одержав на наступний рік запрошення,
Всі змучені, в тому числі і від взаємного спустошення, сюрпризів від старих людей не ждуть
|
|
| Шнурочок чорний |
[21 Jun 2007|08:42pm] |
Що було мого
Не перепишу нічого
Не перемалюю
Не зітру, обіцяю, і не зафарбую
Не заховаю, не кину і не закопаю
Відкрию, розгорну
Усе що маю
Тобі подарую
|
|
| Minor Sexual Tension |
[19 Jun 2007|01:58pm] |
Розвиднілося
Ніч моя змилася
Як завжди у цей час я на точці звязку
Там розв‘язалася
І покотилася
Наша розмова дурна в інваліднім візку
Роздратована,
Настрій зіпсований,
Чергова дрібниця дратує тебе над усе
Потім ти ні розгнівана,
Ні поміркована
Просто красиве розкисле дівчисько per seу
Розсмокталося,
Кудись поділося
Моє бажання здобути від тебе трофей
Розподобалося
Може й приїлося
Спати з тобою і не закривати очей
|
|
| navigation |
| [ |
viewing |
| |
most recent entries |
] |
| [ |
go |
| |
earlier |
] |
|
|
|
|
![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif){kind=small}
papito_karlito's journal